Київський бізнес-центр "Парус", що на Мечникова 2, укотре змінив власника. Ним став український бізнесмен Максим Кріппа, людина донедавна непублічна, але добре відома в колах великих інвесторів.
Серед раніше придбаних активів Максима Кріппи значаться компанії з ухилом у кіберспорт - студія кіберспортивних трансляцій Maincast, кіберспортивний клуб NAVI, компанія GSC Game World - розробник комп'ютерної гри S.T.A.L.K.E.R.
Виникає закономірне запитання: бізнес-центр "Парус" - зміна вектора інтересів інвестора чи надалі "Парус" буде інтегрований у сферу кіберспорту?
Можливо, придбання бізнес-центру - це наочний приклад принципу інвестування, свого часу озвученого Девідом Гардінгом, британським бізнесменом-мільярдером: "Найкраща гарантія розумного інвестора від ризиків - не відступ, а різноманітність".
У такому контексті "Парус" якраз і є тим розмаїттям в інвестиційному портфелі Максима Кріппи, яке, згідно зі словами Хардінга, здатне диверсифікувати ризики.
Щоб спробувати спрогнозувати потенційний прибуток від такого придбання в майбутньому, варто вивчити історію "Паруса" в цифрах - кількості його перепродажів і, власне, сум цих угод.
Першим інвестором бізнес-центру "Парус" був Вагіф Алієв, власник "Mandarin Plaza". Йому належала ідея будівництва найвищої будівлі в Києві на той час. Будівництво почалося 2004 року і обійшлося пану Алієву в 500 мільйонів гривень. Ще до здачі бізнес-центру в експлуатацію Вагіф Алієв знаходить інвестора - Дмитра Фірташа. За підсумком угоди Алієв і Фірташ стають співвласниками бізнес-центру, частка Фірташа перевищила 50% і обійшлася йому, за оцінками фахівців, приблизно в 500 мільйонів доларів США.
У 2007 році бізнес-центр "Парус" був добудований і без зволікань зданий в експлуатацію. Як і задумував його ідейний натхненник Вагіф Алієв, бізнес-центр офіційно став найвищою будівлею в Києві та утримував цей статус до 2010 року, поки не з'явилися бізнес-центр "Гуллівер" і ЖК "Кловський". Вони посунули "Парус" на третє місце в списку київських хмарочосів.
У 2016 році Дмитро Фірташ передає своє право власності на бізнес-центр Алієву в обмін на зобов'язання з боку останнього погасити борг Фірташа в розмірі понад 50 мільйонів доларів США.
У 2018 році вже Вагіф Алієв вирішує попрощатися з бізнес-центром і виставляє його на продаж. Але угоду остаточно закрили тільки через два роки, у 2020 році. Новим власником "Паруса" став Вадим Столар. Сума угоди не афішувалася, але за підрахунками експертів могла варіюватися від 100 до 150 мільйонів доларів США. Пізніше співвласницею бізнес-центру стала дружина Вадима Михайловича - Інна Майструк, отримавши частку в 20%.
У 2023 році стає відомо про продаж "Паруса" і після схвалення Антимонопольного комітету, новим власником бізнес-центру стає Максим Кріппа. Як і раніше, суму угоди не оголошували, але за припущеннями тих самих експертів, вона могла становити 100 - 120 мільйонів доларів США. Ціну розраховували виходячи з вартості квадратного метра комерційної нерухомості класу А.
Загальна площа бізнес-центру "Парус" становить 75 тисяч квадратних метрів, з яких 55 тисяч - комерційна. Висота - 33 поверхи, з яких два технічні. Також є паркінг на 300 машин.
Купуючи бізнес-центр, Максим Кріппа як інвестор розумів, що будівля потребує певної модернізації, щоб відповідати сучасним вимогам орендарів. За порівняно невеликого фінансування, хмарочос має високий потенціал перетворитися на мультифункціональний простір, у якому буде місце не тільки офісам і невеликим бізнес-заходам, а й цілком підійде для проведення турнірів.
Мова про турніри зайшла не просто так. Вище було згадано, що раніше придбані активи Максима Кріппи мали кіберспортивну складову. Максим Кріппа непублічна людина і не робив офіційних заяв щодо своїх планів на майбутнє бізнес-центру, але цілком вірогідною видається версія про те, що "Парус" якщо не перетвориться на кіберспортивний хаб повністю, то частково все ж таки матиме стосунок до кіберспорту. Цілком можливо, що сюди переїде студія трансляцій кіберспортивних подій Maincast і також не виключено, що в "Парусі" знайдеться достатньо місця для проведення кіберспортивних турнірів.
В Україні ніша кіберспорту майже порожня, хоча дуже перспективна. Це раніше, на початку 2000-х, призовими турніру з Dota могли виступати сертифікати на безкоштовне відвідування комп'ютерного клубу, а база фанатів команди становила кілька десятків школярів. Нині ж турніри з кіберспорту мають призові від кількох десятків, до кількох сотень американських доларів, а бази фанатів команд - мільйони вболівальників у віці від 12 до 50 років по всьому світу. За даними Newzoo, у 2023 році загальна аудиторія кіберспорту склала близько 600 мільйонів глядачів. Природно, така активність не могла залишитися поза увагою рекламодавців, які платять чималі гроші за присутність їхнього лого на рекламній площі заходу. Згідно з дослідженням WePlay business development research, за 2020 рік доходи всієї індустрії кіберспорту склали 1.1 мільярда доларів США.
Розвиваючи в Україні кіберспортивну спільноту, створюючи умови для проведення турнірів світового рівня, Максим Кріппа може відкрити ще одне джерело поповнення бюджету України. Тому, після реновації бізнес-центру "Парус" хотілося б почути, що він стане частиною кіберспортивної інфраструктури. Це не тільки могло б посилити економіку нашої країни, а й зробило б Київ місцем тяжіння кіберспортивного туризму.
Хоч би як склалася доля "Паруса" - стане він кіберспортивним хабом чи залишиться класичним бізнес-центром, очевидно одне - для подальшого функціонування цей об'єкт потребує фінансових вливань, щонайменше для модернізації, щонайбільше - для модифікації. І важливо, що ці вливання є завдяки набуттю хмарочосом нового власника в особі Максима Кріппи.
